А в Омске перед прибытием Медведева в срочном порядке снимали афиши детской сказки "Ждем тебя веселый гном"

Вчера посмотрели давно мною ожидаемый "О чем разговаривают мужчины" Квартета И.
Да уж, сказать что фильм говно не могу, ребята все-таки старались, но разочарование было сильным. Может конечно через пять лет я и пойму что разговаривать должен только про жратву и смски любовницам, но сейчас меня еще и другие темы интересуют.
Нет, иногда проскакивало что-то смешное, иногда даже нечто мудрое, но в целом очень затянуто, несвязно и нелогично.
У меня осталось такое впечатление, что по сценарию ребятам нужно было много друг с другом разговаривать, а времени для разговоров в фильме у них и нету - надо же вроде смешить.
Кроме того на восприятие наверное оказал влияние смотримый нами "Теория большого взрыва" (привет Славик! :-) Поймал себя на мысле, что физики-ботаники из Пасадены со своими комп. играми, ролевыми играми и китайской едой ближе чем гламурные москвичи Квартета И.

    В борьбе за копирайт/брендинг главное - правильные рефлексы. Таким правилом наверное руководствовалась безымянная сотрудница немецкой компании Komsa AG. Тетка вышла однажды в инет и обнаружила что на куче сайтов, которые она посещает красуется фирменный логотип в виде зеленых стрелочек. Сработал рефлекс "спиздили фирменный логотип" и тут же всем владельцам сайтов были отосланы грозные предупреждения, сулящие кары небесные и нехилые штрафы, если они не уберут драгоценное лого со своих вонючих сайтов.

   Правда оказалось, что лого это никому и даром не надо, а картинки вставлял фирменный Ad-Blocker вместо заблокированных баннеров.

  немецкий источник здесь

Отличный коммент на хабре (не важно по какому поводу):

"Сейчас стало так тяжело пиздить, что все украденное кажется честно заработанным."

Даня с мамой подписывают приглашения на день рождения.
Они все звучат примерно так: "Дорогой ... приглашаю тебя на свой ДР который состоится там-то востолько-то".
"Мама а можно приписать," - выдает Даня - "Если у вас свинной грипп, пожалуйста, не приходите"?

Вчера посмотрел спектакль "Квартета И" "Быстрее чем кролики". Это те ребятак которые День радио и День выборов ставили. Наткнулся на него случайно, хотя спектакль 2006-го года. То есть не новинка.
В очередной раз понял, что спектакли у них получаются намного лучше чем фильмы. Впечатление двойственное, с одной стороны отличные актеры, местами шикарнейшие шутки, видеоряд прикольный. С другой - сам сюжет, построенный на тему "мы проснулись после большой пьянки и вспоминаем чего было" уже избит и набил оскому. Плюс к тому моя личная непереносимость похоронной тематики. Я наверное слишком мнительным стал, но юмор на тему жизни и смерти меня пугает.
Не знаю, наверное еще раз просмотреть нужно :-)

Донецк не балует особыми художественными ивентами, поэтому каждая выставка это Событие. Вчера мои сходили на вот это




остальное можно глянуть здесь

Как по мне слишком много ангелочков, трэша бы побольше, но детям нравится.

Знаете ли вы какая страна лидирует по количеству огнестрельного оружия на руках населения? Швейцария.
Немцы после недавних событий в Виненнде на оружие реагируют очень нервно. Что стало большим сюрпризом для одного американца, летевшего в Цюрих транзитом через Дюссельдорф с полным арсеналом в багаже: помповик, магнум 357, длинноствольный смит-энд-вессон вместе с ножом впридачу. Мужик решил переехать к жене в Швейцарию, ну и захватил конечно самое необходимое. По его словам, жена узнавала, что в Швейцарии никаких особенных формальностей для его пушек соблюдать не нужно. Из Штатов его тоже благополучно выпустили. А вот немцы в Дюссельдорфе тихо офигели и потребовали разрешения на провоз оружия. В итоге оружие у американца отобрали, продержали 9 часов, выписав штраф на 450 евро, отправили дальше в Цюрих.

В стране выросло первое поколение детей трудовых мигрантов, лишенное родительского внимания и обеспеченное денежными переводами из-за рубежа, пишет в свежем номере журнал Корреспондент.

Отсутствие родительской заботы, компенсируемое недетской суммой в кармане, - таков удел более 200 тыс. несовершеннолетних граждан Украины, наслаждающихся или страдающих от своей ранней свободы. По подсчетам Людмилы Волынец, директора Государственного департамента по усыновлению и защите прав ребенка Министерства по делам семьи, молодежи и спорта, именно столько отпрысков трудовых мигрантов как в западных, так и в восточных регионах страны взрослеют без одного или обоих родителей.

Согласно данным исследования международного правозащитного центра Ла Страда - Украина, родители готовы надолго разлучиться со своими чадами ради их же благополучия. Так, 86% мигрантов, по их собственному утверждению, зарабатывают деньги на образование детей, 72% - на строительство и покупку жилья, 69% - на обеспечение ежедневных потребностей отпрысков.

Полностью статью можно прочитать тут
И я так понимаю чем дальше, тем все еще интереснее будет. Думаю, что дети из семей с работающими родителями не сильно далеко ушли. Раньше государство социальную сферу поддерживало и перенимало у занятых родителей часть воспитательных функций (школа, кружки, секции и т.д.). Теперь для всего этого нужны деньги.
А потом мы удивляемся неадекватности подрастающих поколений.

Найбільш загадкові, казкові, легендарні, автентичні замки України.
( Читать дальше... ) </div>У серпні 1484 року 300-тисячне військо турецького султана Баязета ІІ і 50-тисячеі загони кримського хана Менглі-Гірея окружили замок з берега та лиману. Після 16-денної облоги фортеця пала. На 328 років тут встановлюється турецьке панування. Хоча запорожцям і вдавалося спокій османів порушувати, і регулярно: під стінами Аккерману бували і Лобода (не Світлана, а Григорій), і Іван Сірко, і Семен Палій.
6. Середнє: найзагадковіший
Прем'єрі фільму "Ангели і демони" присвячується! Тамплієри на городі! Скарби Жака де Моле під Мукачевим! Ну і так далі.
Насправді, нічого аж такого загадкового, а видовищного й ще менше. Але вплив, який завдяки масовій літературі робить на народ слово "тамплієр", я б недооцінювати не стала. Бо якраз посередині марафонської дистанції між Ужгородом і Мукачевим - Середнє, а посередині Середнього (ну добре, майже посередині) - залишки донжону тамплієрського замку (ХІІІ ст.). В самій східній твердині колись могутнього ордену зберігали не міфічне срібло, а банальні сіль і зерно. Ну і що?
Добирати середньовічних вражень в Середньому можна в стародавніх винних підвалах, та ще й з дегустацією. А в якості бонусів - замки в Ужгороді і Мукачевому. Збереглися вони значно краще за тамплієрську руїну, легенди про привидів в запасі мають, тож сумно точно не буде.
7. Судак: найбільш курортний
Найвідоміша з кримських фортець зведена генуезцями в 1371-1469 роках на конусоподібній горі Киз-Куле-Бурун.
Гора мільйони років тому була кораловим рифом, а зараз піднімається над морем ефектним боком. Судацька фортеця ідеальна саме навесні, коли тисячі втомлених сонцем курортників ще не товчуться між численними баштами і гарматами. Хоча площа в укріплень така, що вистачить на армію відпочиваючих: 30 га. На сусідній горів знімали серіал "Майстер і Маргарита", хоча які там серіали, коли перед очима така краса. Ще в 1365 роках Солдайю-Судак захопили генуезці, саме звідси почалася їхня експансія на південний берег Криму. Звідси й неслов'янські імена у назвах башт: башти названі на честь генуезьких консулів.
Легенди свідчать, що турки в 1475 роках були змушені вдатися до хитрощів, щоб заволодіти генуезькою твердинею, що вважалася неприступною: катапультами закидали на фортечний двір трупи, замасковані під тіла померлих від чуми. Паніка, що розпочалася в фортеці, зіграла османам на руку: генуезький консул відплив з міста, а міщани здалися на милість переможцям. Турки ж не пожаліли нікого, вирізавши все населення того ж дня.
8. Кременець: найбільш легендарний
Стільки переказів розказують про ці стіни, що режисери фільмів жахів мали б в чергу вишиковуватись під горою Боною. Не шикуються - і це їхня помилка.
Ми ж послухаємо про міст з волосся, зведений для королеви Бони, про її ж криваві ванни і інші причуди, потім згадаємо, що ця хитра і розумна італійка ніколи на Поділлі не бувала - і зосередимося на залишках замку та чарівному містечку у підніжжя майже 400-метрової гори. Звідси Кременець весь як на долоні.
Легенди легендами, а замок багато чим зобов'язаний дружині Сигізмунда І, який 1536 році подарував їй Кременець і околиці. Вона укріпила високі замкові стіни, три вежі, казарми, господарські споруди та порохівні. Від'їжджаючи в Італію по смерті чоловіка, вона вивезла з Кременця 70 возів різного добра. А замок продовжував нести свою варту. У вересні 1648 року полковник Филон Джалалій взяв фортецю в облогу. Півтора місяці тривали запеклі бої, нарешті, в жовтні, твердиню було здобуто і зруйновано. В перший і останній раз. З того часу фортеця вже не відбудовувалася. А на П'ятницькому кладовищі під горою біліють вапнякові хрести на козацьких могилах.
Колись на замчищі знаходилася місцева телевізійна вишка, а зараз лише розвалини фортечних стін щербато піднімаються над Кременцем. Ліворуч була криниця, вибита в скелі в 1530-х роках: без води не витримати довгих облог. Це звідси начебто у Великдень з'являється Бона з ключами у роті...
Мрієте про скарби? В Кременці ви такі не одні. В 2004 році місцевий школяр змайстрував прилад для пошуку захованих на горі скарбів. Прилад спрацював, та не скарби знайшов хлопець, а десяток німецьких снарядів часів Другої світової. 9. Кудринці: автентика як вона є
Ось вам замок для фанатів і екстремалів. Дорога в це село на межі Тернопільської і Хмельницької області - ворогу не побажаєш. Рейсовий транспорт ходить з великими часовими проміжками. Інфраструктури - нуль. Але краса така, що пробачаєш цим надзбручанським пагорбам і розбитий асфальт, і довгий підйом до замку.
Сірі рештки башт тризубом віддзркалюються в збручанській воді, короною увінчують високу гору Стрілку. Фортецю збудували в 1615 році магнати Гербурти, та замок особливим героєм себе не показав: то козаки Максима Кривоноса разом з повсталими жителями села вигонять польський гарнізон влітку 1648 року, то турки здобудуть твердиню в 1672 та 1694 роках.

На початку XVIII століття кудринецька фортеця перетворилася на родове гніздо Гуменецьких. З часом резиденція перейшла до наступних власників, Козібродських, які перетворили її на своєрідний музей, прикрасивши покої портретами та старовинними меблями.

Побачити фрагменти колекції кудринецького замку можна зараз в Тернопільському краєзнавчому музеї. Підземний хід, неодмінний атрибут будь-якого романтичного релікту середньовіччя, починався в південній башті, але зараз засипаний. Біля південної стіни простежується невелика хвіртка для несподіваних нападів на ворога. А вже скільки скарбошукачів бачив цей форпост - і не перелічити.
10. Замок Шенборн (Чинадієве) - найбільш казковий
Навіть залізнична станція тут схожа на мініатюрний замок, а у розкішному парку ховається справжнє казкове диво. Спочатку з-за крон дерев з'являється висока башта, прикрашена годинником та родинними гербами.
Леви в коронах - в такому лігві й справді міг жити цар, хоча алеї навколо заполонили не монархи, а хворі з патологією серцево-судинної, нервової систем чи обміну речовин. На цих захворюваннях спеціалізується санаторій, що з 1946 року розташувався в розкішному мисливському палаці графів Шенборнів.
Все починалося у 1840-му з дерев'яної хатинки, куди володарі домінії графи Шенборни навідувалися на полювання. В 1890 році для Шенборнів зводиться мурований замок, за яким можна вивчати календар: 365 вікон, 52 кімнати, 12 входів. Контури ж ставу нагадували абрис Австро-Угорської імперії. Всередині можна помилуватися вітражами в каплиці, камінною залою, старими дерев'яними сходами, які охороняє геральдичний лев біля їх підніжжя. На стелі люстра: жіноча фігурка, зроблена з оленячих рогів.

life.pravda.com.ua/wonderful/4a127bb32c273/

Незвичної краси палац свого часу зацікавив одного з ідеологів нацизму Германа Герінга, який в 1939 році намагався купити маєток в уряду Августина Волошина. В середині ХХ століття в "Карпатах" відпочивав відомий американський художник Рокуел Кент, який захоплювався чарівністю карпатської природи та витонченою архітектурою палацу. Усі фото автора</div>

утащено отсюда